Бошкотрясний Power Folk, Пошук музикантів Опції

[gromezis]

Ритм та соло гітаристи, що мишкають в місті КИЄВІ, шукають ІДЕЙНИХ людей для створення нового бошкотрясного, веселого і драйвового Power Folk Metal гурту. Маємо певні наробки власного матеріалу. Основною концепцією колективу має бути донесення до українського слухача добра, позитиву та радості через поєднання найкращих здобутків української народної творчості та powermetal. Ми прагнемо дарувати людям гарні емоції та отримувати задоволення від власної музики. Нам потрібні музиканти, що мають стаж гри не меньше одного року та прагнуть пов’язати з музикою все подальше своє життя, люди, що не мають звичок прогулювати репетиції та вживати спиртне під час репетиції замість того, щоб грати. Нам потрібні неконфліктні люди, які вміють і хочуть грати в такому напрямку, а також такі, що вміють прописувати свої партії і грати їх. Шукаємо:
-барабанщика;
-клавішника;
-бас гітариста;
-флейтиста або людину, що грає на духовому інструменті;
-віоланчеліста та/або скрипаля;
-вокаліста та/або вокалістку (сильний високий вокал);
Обриганців, ханиг, сатанюг, несерйозних просимо не звертатись та не марнувати свій та наш час.
Контакти:
ICQ 206-121-824
ICQ 362-130-738
Ми ждемо на вас, допоможіть собій та нам, не упустіть свій шанс!

[Кот]

Пропоную концептуальний альбом -

Інтро - Рєчітатівом під перебор акустичної гітрки змальовуєця краса рідної пророди (лани, поля, річки, цицькасті дівки)

трєк нумєр 1
На фоні історично-патріотичного підйому (або падіння - йайєбу) Петро Оселедець їде проти ляхів (нє, краще татар - ляхи-ж таки християни). Він лаштує озброєння, гострить свою ніхуйову шаблюку та мріє про стинання голови татарському хану та й турецькому султану (причому - всьо то робиться візгляво-павєрним голосом...тема башкотряса раскрита)

трек нумєр 2
Петро їде укранськими землями і про те що бачить співає (теж павєрно-бошкотрясно і візгляво). Його серце повницця гордістю за рідну землю та найцінніше її пиздате надбання

трек нумєр 3
У найближчому від села шинку він зустрічає бувалого козака Чуба, котрий оповідає про бої з татарами, ляхами та прочими басурманами (він взагалі у обозі був, тому й живий). Після 3ої Петро починає йому вірити, після 5ї - вони стайуть єсвєнно бовойими побратимами і напару пиздять смуглявого єврєя-шинкаря, котрий їм здається татарином. Бошкотрясіння досягає своєго апофігєя

трек нумер 4 добряче протверезівши вони розуміють - шо той шинкар вже не наливає побратими відправляються шукати воїньских звитяг. Оскільки татари далеко - а село з красою української природи (див інтро), близько - то вони розпочинають звідтіль. На хуторі вони знаходять старого, которий виявляється не надто ідєйним шоб пиздить татар, але у нього є самогонка і жєланіє попєсдєть про бувальщину. Тож дід їм наливає і пиздить про те, як вони пиздили татар, ляхів та прочую сволоту десь пріблізітєльно 10 хв (Мановар - Дєфєндет чули? оттаке - і павєр, і ніібаццо патріотічно)

трек нумєр 5 Коли Чуб з дідом вже добряче нажерлись та поснули Петро, молодий лобурака, начинає штиритись по хутору. Десь у закутку він знаходить онучку отого старого, вєльми писдату (нє, ну як у інтру) дівку Марічку. Він усячєскі до неї залицяється, переповідаючи ті побрехеньки, що отто розказували дід з Чубом (тіко в павєрна-пазєрскам відє - про себе). Оскільки дівка молода і отто ще крім рукоблуцтва нічим нє разлєкалась - она активно ведеця на це паскудне замолажування. Романтіка, бля

трек нумєр 6 Ну - ранок нас зустрічає прохладою. Відпочіші дід та Чуб відтягають як кота від кринки Петра від Марічки. Ну - тут настає сумна балада - Пєтро прощаєця з Марічкою, бо хулє - треба ж їхать пиздить татар, бо отто тіко лежать на печі да займатись усякім приємним нєпотрепцтвам - воно дохуя романтично, от тіко - ніхуя непатріотично. В процесся одягання штанів Петро співає ліричну хуйню, про те як він повернеця...

трек нумєр 7 Оскільки целкосбита баришня хоче ще - а вже ніч надворі та дід бдіт, щоб не з"їбалась блядувати, вона співа душероздірающє сумну пісню про любов, морков та алиє вітрила. (В залі запальнички, повільний танок і наіболєє закохані лижуця)

трек нумер 9 Пысля туру по шинках у напрямку Хортицы лобуряки прибувають таки до неї. На протязі 8-10 хвилин вони слухають козацькї оповідки ніхуєво патріотичного змісту. Бошкотрясно до усрачки (читайте далі..)

трек нумер 10 Петро і Чуб опиняється у поході проти татар. Іх гєроічєская роль состоїть у тому, щоб стоять на стреме коло татарського охоронця дружно отпіжєного натовпом, коли козацька ватага пиздить усе цінне совєршенно бєзшумно (бо як прокинецця дохуєва туча татар - до буде жосткій ахтунг). Перемога! Фанфари! Патріотичний бошкотряс

трек 11 (два варіанти)
1) Петро повертається на хутір зі здобиччю та відчуттям всласної патріотичної ролі, надалі їбе Марічку. Весела бошкотрясна пісня про ніхуясєбе класних українських козаків та щиру українську вдачу

2) Поки петро з Чубом шлялись по шинках та шукали татар, Марічка вилікувала нєдоёб з файним місцевим парубком Миколою - і по поверненю Петро отримав гарбуза. Петро співає сумну баладу про "Я не хочу бути героєм України - не цінує героїв така країна" і потихеньку спиваєця.

варіаця 2) Оскільки, поки Петро з Чубом собі мародерствували, Бодя Хмель продався москалям - то по поверненню Петро з Чубом йдуть у москалі битися з турками під стягом "Веееликааааай Россиї" . Вротмнєногі, найбільш сумний варіант завершельної пісні

трек нумер 12- Аутро
Сиві Петро з Чубом коло могили діда (ну, того що їм налив замість шинкаря, єврея) згадують молоді роки та патріотично пиздять про свою ніхуєву роль у визвольній війні, багатостраждальну землю неньки України та ностальгують з приводу краси української землі (ну, ібо які там уже Марічки...)