Одесса ДК Л.Украинки 07.05.05, Awoken,ТОЛ,Spiritual Void,Nameless Being Опції

[Roofer]

PIPARKUKAS presents:
7 мая 2005 г.
ДК им.Л.Украинки
ул.Жуковского, 38
Начало: 19:00
Вход: 20 грн


AWOKEN (Ильичевск / black/death)
ТОЛ (Киев / nu-metal)
SPIRITUAL VOID (Одесса / melodic death)
NAMELESS BEING (Ильичевск / progressive metal)

Це повідомлення відредагував Roofer: Apr 19 2005, 14:41

[Labyslo]

Наканєц-то! Викладиваю!

Куме, знали б ви куди мене давеча запросили, ви б всралися із заздрощів! Отвічаю на вафла! Ото приїхав раз до нас в „Копитани” такий козирний хлоп, тіпа Роофер його звати, і ото він мені каже – а давай до нас вєдущім! А я йому – як два пальці абассать! А він мені – сам напросився! Ну ти диви, падлюка, ще іздєвається... Короче, куме, записав я собі на мабло тую дату того грьобаного концерта тай почав помалу готовиться, тіпа частушки разучівать, балалайку атстраівать і нові модні калісони прасувать, шоби перед Роофером пикою в багнюку не впиндюритись. Як не як, а він же сподівався на мене, він же корєфан мій, і ващє нармальній такий тіп. Група в нього своя є. Так само як і ми з вами, куме, лабає в гаражі якийсь мятал. Рєспєкт, карочє, як в городі модні чувирла кажуть.
Блядь, куме, як я волнувався, як в тую Годесу їхав, просто передать не мона! Аж срака мокра стала. Шутка лі дєло – концерт вести, на балалайці перед падонками лабать та шуткі-прібауткі зі сцени проганять. Це вам, куме, не пальцем в сраці колупатись, та коників з гімна ліпити. Це дєло отвєтствєнноє, партійноє, мона сказать! Партія гаварит – нужна – ми гаварім – так точна!
Всьо! Парткі заштопав та погладив, балалайку відстроїв, стопсят для храбрості на грудь приняв – і в Гадесу!
Правда, ше до Дімки Блекєра пару раз подзвонив – ніхуя ж не знаю, де той концерт, де тая Лєся, та й ще й з Українкою. А хулі? Шо я мєталіст якийсь валасатий, шоби всі їхні галімі прітони знать? Карочє, Дімка мені шото прогнав, я в карту пальцем потикав, тіпа найшов і папіздавал на маршрутку. І шо ви сібє думаєте? Мангола па путі встрєтіл! Воно тоже піздавало в Гадесу, от чувирло! А патом ще й барабанщик їхній свій тухєс підкинув і ми втрьох завалилися в автобус. Блядь, Мангол ще й чебурєка купив, не їло воно, відіш лі, чахоточне. Засмерділо пів автобуса, аж в мене слюні потекли...
Йоб тваю мать, куме, я ж не сказав шо там буде в тій Гадесі і хулі я вабщє туда їду! Ну, тіпа, приходить Роофер, та й каже – а слабо... блядь, я то вже казав... Ну, тіпа, Неймлес Бін там будуть (уважаю я їх, куме, без базару – тіпара там такий є – Андрей – модний парєнь!), патом Спірітуал Войд (во, блядь, імічко придумали! Но, похуй – класні пацани, а вакаліст ше й в їпонських мєчах фішку сікьоть!), патом, тіпа хєдлайнєри (хуй його знає, шо за хуйня) пацани з Кийова – ТОЛ. Ну, тіпа, знаєте, куме, це грузіни так толь називають, шо в мене на сараї криша ним перекрита, ну, тіпа, рубероїд чорний такий. Я сначала подумав, шо там нєгри грати будуть. А! І ше мєсні наші пацани Авокєн. Там ше Дімка лабає, який, падла, мені адрєс діктував. Прикиньте, куме, мазюкають пацани собі морду якоюсь хуйньою і потім зо сцени пиздять аж пуп рветься. І називаються так по іностранному – блацк-мятал. Їбанутися мона, куме, їй-богу. Нє, шоб узять па старінкє балалайку і частушкі папєть, ну, там „Камарікі” тоже паканають, „Яблачка” тоже на ура пайдьот, так нє. Блядь. Хуй його знає шо тваріця.
Карочє, їдемо. Вилазимо в Гадесі, Мангол, тіпа, Сусаніним затесався, тіпа знає куда нам треба. Ну і хуй з ним – хай веде. Бляаадь, куме, слов нєт, тільки мати осталися. Мангол хуйовим правадніком був – поплутали ми по городу, встрєтілі вакаліста Спірітуал Войд і наканєц допиздували до Лєсі.
Внутрі найшли такі Роофера, він нам на руках мєткі сатанінські поставив і бейджікі видав. Блядь, куме, і опять діскрімінація – а хулі? Я ж, нах, вєдущім мав буть, а Роофер мені всучіл тіпа „Прєса”. Їбав я в рот такії пєрспєктіви! Де, блядь, „вєдущій”? Ну, ладно, хуїв я йому ше насуваю, думаю. Нада пока на сцену затусуваться, пасматрєть, балалайку кинуть та й за пивом сходить не помішало б. Карочє, пішов я.
Їбатись-всратись, скільки валасатих перед входом тусовались! Аж страшно... І тут тіпара такий підійшов, п’яний в сраку тіпа рокєр Гадеський з старого пакалєнія. Прийшов, главнає, і пиво в їбало тикає, мол, пийте, карєша, я вас, тіпа, уважаю. Ну, куме, шоб я лахом був та від пива одказався. Шо я бля гомік якийсь? Ніхуя. Стою, п’ю, Мангол притусавався, пацани з Спірітуал Войд тоже падвалілі, стоїмо, пиздимо, харашо!
А врємя ж, блядь, тікаєт. Пара вже на сцену. Там я вже бачив – мудаки якісь настраївалісь. Думав нєгри. Хуя! Такі самі як ми, тільки вакаліст – блядь, ще хуже Мангола. Тощий як смерть і штані на сраці аж висять. Ми, куме, як малими були і батькові штани вдягали – на нас так само висіли. Воно, мабуть, бідне, штани в папаньки стрєльнуло, а мамона не наїло. Вот і хуйня вийшла.
Карочеє, сижу на калонці, балалайку взяв, трєнькаю, „Камарікі” під нос напєваю, наблюдаю як падонкі в зал валять, серце вже десь біля прямої кишки стукає, та ше й Роофер меслєца в кастьор підливає – тіпа, скоро виступать. Сам знаю.... Блядь, куме, тримайте мене крєпко, бо ...

Свєршилось! Зал не зовсім так ахуєнно повний, но прілічно. Дімка Блекєр со свєй дамой сєрца приперся, дєвок так дохуя, упиздні якісь кричать шось тіпа ТОЛ. Грузіни, чи шо? Ладно, вихожу і сразу так – а слабо сказать хулі в мене так парткі модниє? А один упиздень, тіпа – а пашол ти! А я йому - а по їбалу? Воно й закрилося. Патом я дохуя ше говорив про свої парткі, про мамку свою, про армію, йожиків і підарасів. А потом прєдставив першу каманду – Неймлес Бін! І, прікіньте, куме, якийсь хуй начав волать, шо, тіпа, Мумій Троль приїхав. Блядь, аж кулак зачухався йому батінком в голову зо сцени дать. Правда, там дєвачка ше стояла, прікольна така, моргала мені, сука, ну я і растаял. Паслав всіх нахуй і сів обратно на калонку. Слухать тіпа.
Ех, нехуйова Андрюха лабав. Навіть Мангол там шось скакав, блядь, навіть гітару в руках тримав! Стратег, нах! Видно чєбурєк на пользу пішов. Карочє, сижу я і наслаждаюся, бачу, падонки зашевєлілісь попід сценою. Ага, думаю, бляді, Мумій Троль вам? Но самоє прикольноє – коротка пєсєнка в Андрюхи тянула на мінут 20! Піздєц, а довга тоді час вийде? А пакуріть?
Андрюха гітари міняв, як йобарь гандони, пиздячив, відать, нєпадєцкі, струни стиралися, відать, чи ше хуйня якась. Но всьо було заїбатєльски. Падонкам понравилося, навіть скакали, поци. Ех, бля, всі б так грали як наш Мумій.., блядьсукажопа, Неймлес Бін! От, підар той, таки достав своїм Трольом! Нє, треба батінок размять!
А тим часом Роофер вже знов мене пальцем під ребро тикає і шепче тіпа знов пиздіти шось треба....
Ну, я і пішов. А хулі дєлать? Вже не так боявся як перший раз. Пазаганял там знов, шоб всі йшли нахуй зі своїми Тролями і покричав в зал „всєм сасать у Неймлєсов!” Дєвачкам панравилося. Вони пабєжалі ротики паласкать, а я прогнав про нових виступающіх.
Почали виходить нєгри, блядь, пацани з Кийова. Я там позаганяв на тєму, а шо, тіпа, в состав тола входить? А мені якийсь упиздень кричить – люди! Ах, ти ж ліцо бєз прізнаков їбала... Та якби люди взривалися, це ж зал три дня мачалкою з милом мити треба було б од гамна.
Ну, ладно, хуй з ними – вийшли – хай лабають. А, блядь, шо під сценою почалося! Любітєлі нєгров повілазили із дирок, понамальовувалі на футболках маркєрами ТОЛ і почали пиздить друг друга прямо при всіх.
Ну, кийовляни нехуйово, в общєм, грали, но тільки, куме, признаюся вам на духу – ніхуя я не люблю такоє іскуство! Штани на колінах, матня на полу, патли довгі, майка порвана. В нас пацани до свиней луче вдягаються. Музика – так сібє. Тєксти -самознищення, самознищення... А хулі? На матню наступив, їбалом об сцену – рєзультат – зломана чєлюсть і сотрясенія полушарій. Вот тобі і самознищення. Карочє, вийшов я воздухом подишать.
Вертаюся назад – Роофер волоси на сраці рве, думає, шо я уїбав. От, падонок, думає, шо я гніда, шо я рєального пацана в абідє кину. Ніхуя!
Тим врємєнєм Спірітуал Войд вже падвалілі на сцену. Вакаліст, підар, ходив до мене сракою і прятав ліцо. Навєрно, підставлявся, думав, шо я на його тощу сраку павєдусь. Не на того напал. Йди вже пой, я вже про тебе попиздів, тепер ти поработай!
Но шоб я здох, єслі цей підар на сценє хуйово пєл! Швєцію аж блювать потянуло от рєвності. Давали пацани сала! Блядь, куме, а хаєр який у басіли!!! Можна ззаду за дєвку прінять.
Кавєрів налабали пацани до утра. Всі просто ахуєлі от кайфа, падонкі пабєжалі у нєгрів автографи брать і под сценою осталися только рєальні чуваки. Всі калбасілісь нєпадєцкі. Вакалєр верещав ніби його в сраку без вазєліну таво, гітарісти тоже хуйньой не маялись, а басіла хаєром трусив шо дрова!
Но всьо харошеє як правіло йде по піздє очень скоро. І вот я вже знов на сцені, шось гоню про ночь і про тех, хто не спить, і, тіпа, пробудився. А цей хуй Дімка, ніхуя не думає виходити. Я вже і покричав, і поматюкався, і рєально сказав йому в мікрафон, шо він хуй, а він таки не срєагірував. Блядь, і тут я побачив в углу сцени якесь созданіє і мало парткі калом не обляпав! Сукааа... Галюнікі. Їх вже троє.... От блядь, та то ж ці підараси вже намалювалися, як я вам, куме, і казав! Шоб вам дєвка ноги нє раздвінула, я мало не всрався...
І началось! Візг на сценє, візг под сценой, а я пошол в зал, усєлся за одною сімпатічною курвочкою і начал палучать наслажденіє от іскуства. Дімка пролабал сваї лучшиє хіти, тіпа Коркась, Мирдук і Конь Їбал Корпс. Всє падонкі випалі в асадак, а курва перді мною вапше мало не всцялася. Но удавольствіє я такі получіл.
Ну, вот, куме, тіпа і всьо. Дімка упиздував мити морду, а ми с пацанамі столи перед входом і рєшалі яким хуєм будем в пол двєнадцятого добиратись на родіну. Патом Заєць, тіпа, як взрослий взяв всю араву і павьол нахуй. Ну, дойшли ми до стоянки і потом за стольнік снялі маршрутку дамой. Ваділа маладєц – не злякався, підар, талпи валасатих з дєвкамі непонятного віда. Па дорогє ми пили пиво і ригали отрижками в откритий в потолкє люк. Всьо було просто по кайфу.
А ви кажете, куме, шо Роофер гніда! Ніхуя! Рєальний пацан він. Только нєгров нам більше нє нада. Нєгрів я не люблю.
Кум Лабисло.